Міні-інтерв’ю від Владислава з київської команди “Marine Raiders”.

 Обговорили тему вибору команди у форматі зум. Кожен гравець рано чи пізно, але стикається з цим питанням. Буде корисно, насамперед, новачкам. Але й досвідчені гравці можуть знайти або відкрити собі щось нове.

Повне інтервʼю дивіться за посиланням: https://youtu.be/kWl-n1c7im0

З чого розпочався страйкбольний шлях?

 Сам, буквально нещодавно, ставив це питання собі. Попався на думці, що перший мій дотик до страйкбольного світу стався в 12 років. Було це, самі розумієте, давно. Батьки купили страйкбольний привід (здається, це MB5). Я помітив, що він чудово підходив для збивання бурульок (річ була класна).

 У 2013 році я переїхав жити в Іспанію. Там же відвідував місцеві страйкбольні ігри. З 2015-16 частіше приїжджав до України і, власне, частіше грав. З цього моменту й розпочалася моя історія в українському страйкболі.

 Страйкбол своїм основним видом діяльності назвати не можу, але й за “просто хобі” теж не сприймаю. Я б сказав, що страйкбол – це професійний спорт. Хоча, офіційно в Україні, не вважається таким. Але впевнений, що це була б непогана ідея.

Перший досвід гри

 Перший досвід я звичайно пам’ятаю, мене напедулили жорстко. Так боліло все.

 Не знаю, чи погодяться з моєю думкою інші страйкболісти. Але вважаю, що перший рік у страйкболі – найскладніший. Бо коли тільки приходиш, ти ніфіга не вмієш, всі в тебе стріляють. До того ж, взагалі не розумієш, що відбувається.

 Пам’ятаю одну із перших ігор, яку я відвідав в Україні. То був полігон “Капітанівка”, що під Києвом. Народ був дуже модний, тактикульний, всі у мультикамі. А я – орендар, з якимсь калашем дешманським, який заїдав після кожного пострілу. Досвід був трохи лякаючий, але мені сподобалося, як не дивно.

 Якщо ти переборов цей перший поріг, потім потроху, потроху, та стає краще. Починаєш надолужувати та вбирати досвід від інших гравців.

 Висновок: перший досвід – болісний (практично завжди).

Важливість гарної команди

 Для новачків важливо розуміти, чого ти хочеш від страйкболу.

Наприклад, коли я почав, розумів, що моя головна мета – відпочити після будніх і провітрити мізки. Важливо самому собі відповісти на запитання: “Навіщо це мені?”. Від цього вже й танцювати далі, чи потрібна вам команда, чи ні.

 Я знаю масу страйкболістів, які чудово почуваються з позиції “одинаків” та не хочуть нікуди вступати. Побігали на воскресці та й все супер, приїхав додому, закинув на місяць. Команда – це зобов’язання. Навіть найменші команди, якими б вони не були, мають на увазі перелік певних залежностей.

Як не помилитись у виборі команди?

 Відштовхуючись від попереднього, хочу сказати, що головне – ваша мета.

 Розповім на прикладі іспанської страйкбольної команди, де я колись перебував. Мої соратники були в чистому вигляді розгильдяями. Сама гра їх особливо не цікавила, їм було важливо випити та посмажити барбекю. В такому разі, страйкбол проходитиме повз вас. Ну зберетеся ви раз, потім же протягом місяця обговорюватимете, як ви класно поїли м’яса. Немає жодних претензій, якщо вас це влаштовує.

 Наступна команда, яка в мене була – українська.

 Хлопці були серйознішими, але знову ж таки, не скільки халтури, стільки вони ставилися до страйкболу, як до тимчасового хобі. Мені ж хотілося разів зо два на тиждень виїхати пограти. Я шукав щось більше.

 Та ось вже остання команда, яку ми організували. 5 осіб – ядро ​​команди. І це, так скажімо, “ядро” вже заточено на регулярні тренування. Ми об’єдналися спільною метою та почали частіше грати. Напрацьовувати навички.

 Точно не раджу створювати команду новачкові. Крізь рожеві окуляри та надмірну романтизацію всього процесу (на початку) – вийде дичина.

З чого почати?

 Моя порада – їздіть на ігри. Там уже, якщо сподобалося, як якась команда працює – підходьте та спілкуйтеся.

 Відвідуйте ігри в своєму регіоні, спостерігайте. Команди бувають абсолютно різні.

 Починаючи із камуфляжу, закінчуючи субординацією. Вимоги можуть бути жорсткішими, наприклад: обов’язковість явки на всіх іграх. У деяких командах це не береться до уваги. Поспішати не варто. Команда – не чарівна пігулка і не панацея. Гарантовано зробити вашу гру краще, вона не обіцяє.

 Ми створили такий формат, як “друзі команди”. Будь-який гравець може попроситися з нами поїздити на ігри та поглянути на все зсередини. Вони ні до чого не зобов’язуються, але мають можливість підвищити свої навички.

 Також важливою є внутрішня організація команди. Якщо вас 5 чоловік – одного командира, для злагодженої та продуктивної роботи, достатньо. Бажано, щоб на чолі команди стояла одна людина виключно. Наприклад, у нас в команді, свого роду, демократія. Кожен має свій голос, але останнє слово завжди за командиром.

 Особисті взаємини у команді

 На етапі формування команди, ми вже непогано знали один одного. Без цього б і не вийшло зібратися.

 Ми щотижня зустрічаємося у форматі зум, обговорюємо важливі моменти. Ну і регулярно тренуємось разом. Зрозуміло, коли ви так багато проводите часу з людьми, не залишається шансів, не стати ближче.

 Коли добре знаєш людину, легше передбачити її дії під час гри. Тому хоч і мінімальні, але просто нормальні зв’язки у команді підтримувати варто. Злагодженість важлива.

Спільні тренування

 Не практикуючись і не тренуючись разом, ви можете втілювати прості речі. Про якісь серйозні маневри не може йтися. Я знаю досить хорошу фразу щодо цього: “На полі бою, просте – складно, а складне – неможливо”.

 По можливості краще тренуйтеся разом, щоб не губитися і працювати в команді.

 Можна домовлятися з іншими командами на спільні ігри. Таким чином, ви ефективніше обміняєтеся досвідом. У всіх є свої сильні та слабкі сторони.

Антураж

 Найчастіше страйкбольні команди не просто тренуються та грають, але ще й моделюють якісь війська.

 Як я вже казав раніше, наша команда моделює американські війська. Форма – це “Woodland”, М-овські приводи. Все в найкращих традиціях, так би мовити.

 Коли я був в іспанській команді, всі одягалися як хочуть (по нашому “бомжі”).

 На початковому етапі це ще непоганий варіант. Я знаю багато хлопців, які одягаються на ігри, як “бомжі”, але грають божественно.

 Якщо ви їдете на більш серйозні проєкти, варто задуматися над зовнішнім виглядом та антуражем своєї команди.

 Робити вибір на користь тієї, чи іншої команди тільки тому, що вони світлі або темні – точно не рекомендую.

Висновок

 У потоці швидкого міського ритму, страйкбол – справжня віддушина та приємне проведення часу. Підходьте відповідально до вибору команди та насолоджуйтесь процесом. Особливих ігор вам!